- кільчитися
- кільчится, Рс.Проростати; пускати паростки, кільчики.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
закільчитися — иться. Док. до кільчитися … Український тлумачний словник
закільчитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
кільчитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
накільчитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
покільчитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
скільчитися — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
кільчитися — иться, недок. Пускати кільчики, паростки; проростати … Український тлумачний словник
накільчитися — див. накільчуватися … Український тлумачний словник
покільчитися — и/ться, док. Дати ростки (про насіння); прорости … Український тлумачний словник
скільчитися — читься, док., розм., рідко. Те саме, що скільцюватися … Український тлумачний словник